РЕЦЕНЗІЯ: Студійний запис офф-бродвейського складу мюзиклу Spamilton: An American Parody ✭✭✭

Дуглас Майо ділиться враженнями від запису за участю оф-бродвейського касту «Spamilton» — американської пародії Жерара Алессандріні.

Spamilton - An American Parody

Off Broadway Cast Recording

DRG Records

3 зірки

Придбати копію Вперше в історії Жерар Алессандріні та його колеги по проєкту «Forbidden Broadway» зосередили всю свою увагу на одному мюзиклі та одному композиторі: шоу — Hamilton, композитор — славнозвісний Лін-Мануель Міранда. Результатом став «Spamilton» — американська пародія.

Лін-Мануеля тут змальовують ледь не як месію сучасного Бродвею. У виставі вистачає жартів, а фірмові попурі Алессандріні майстерно переплітають сюжети з класикою Бродвею, як-от «Хлопці та ляльки» (Guys and Dolls), «Людина з Ламанчі», «Камелот», «Музикант» (The Music Man), «Циганка» (Gypsy) та «Непотоплювана Моллі Браун».

Жоден із персонажів «Гамільтона» не залишився поза увагою: Aaron Burr, Sir, Nervous-er, The Schuyler Puppets, Daveed Diggs - The Fresh Prince Of Big Hair, The Film Where It Happens, та Who Lives, Who Dies, Who Cries. У кожному номері відчувається блискучий пародійний стиль майстра, який вже багато років нещадно, але з любов’ю, «розбирає на запчастини» бродвейські хіти. Проте виникає питання: чи достатньо цього для цілого повноцінного шоу? Побачимо, коли вистава відкриється в Menier Chocolate Factory пізніше цього року, але як аудіозапис вона доволі швидко починає приїдатися.

Якщо ви знайомі із записами «Forbidden Broadway», суть багатьох жартів здасться вам знайомою. Зокрема, жарти про «Британське вторгнення» вже давно пора відправити на спочинок — вони перестали бути смішними ще багато років тому, і зараз це виглядає як «переливання з пустого в порожнє».

З усім тим, це половина справді непоганого шоу. Серед найяскравіших моментів — ода Сондгайму, яка перетворюється на цілком пристойну пародію на його стиль: «Another Hundred Syllables», «No One Will Listen» та «Look I Made A Rap».

Король Георг нарікає на те, що «традиційний театр повертається» (Straight Is Back), а тріо за участю Лін-Мануеля, Бейонсе та Глорії Естефан вийшло просто чудовим.

На записі є й справді розкішні епізоди, як-от поява «жебрачок за квитками» у стилі «Суїні Тодда» у виконанні неперевершеної Крістін Педі (в образах Бернадетт Пітерс та Лайзи — прізвище тут зайве) та Нори Шелл в образі Одри Макдональд.

Ден Розалес, який грає Лін-Мануеля, ідеально справляється зі скоромовним репом, а його «мірандівська» енергія та ентузіазм чудово передаються через запис. Кріс Ентоні Джайлз став блискучим Берром, а Барбра у виконанні Нори Шелл — це справжня насолода.

Загалом, «Spamilton» приємно слухати. Гостроумні тексти Алессандріні вдало лягають на різні музичні стилі, використані в цій пародії. Немає сумнівів, що його дошкульні зауваження на адресу Бродвею продиктовані щирою любов'ю та енциклопедичними знаннями про музичний театр.

Але Рассел Кроу у ролі Берра в екранізації... давайте краще навіть не спокушати долю такими думками.

КУПИТИ ЗАПИС МЮЗИКЛУ «SPAMILTON»