РЕЦЕНЗІЯ: «Переклади», Національний театр ✭✭✭✭

Денні Коулман-Кук ділиться враженнями від вистави «Переклади» за п'єсою Браяна Фріла, що наразі йде на сцені Олів'є в Королівському національному театрі.

Колін Морган у ролі Овена в «Перекладах». Фото: Кетрін Ешмор «Переклади»

Театр Олів'є

Національний театр

30 травня 2018 року

4 зірки

Забронювати квитки

П’єса Браяна Фріла «Переклади» була написана 1980 року про події XIX століття, проте у 2018 році вона звучить так само гостро та актуально. У часи, коли суперечки навколо мови та ідентичності стають перепоною для порозуміння в Північній Ірландії, ця блискуча постановка вражає своєю силою як ніколи раніше.

Адже мова — це не просто засіб спілкування, а вираження ідентичності та політичних поглядів. Фріл майстерно передає цей зв'язок, витончено переплітаючи політичні теми освіти й британського колоніалізму зі складнощами людських взаємин, що долають кордони та ворогуючі табори.

Сцена з вистави «Переклади» у Національному театрі. Фото: Кетрін Ешмор

Дія «Перекладів» розгортається в невеликій школі графства Донегол у XIX столітті. Там панує спокій, аж поки не з'являються англомовні солдати з метою картографування місцевості та запровадження нових стандартизованих назв.

Це запускає ланцюг подій: одна з місцевих жительок закохується в британського солдата, а іншого мешканця починають вважати поплічником загарбників, коли стають зрозумілими справжні наміри військових.

Дермот Кроулі (Джиммі Джек) та Кіаран Гайндс (Г'ю) у виставі «Переклади». Фото: Кетрін Ешмор

Діалоги Фріла сповнені неймовірної ліричності — за ними справжня насолода спостерігати, навіть коли персонажі просто обмінюються жартами. Завдяки відносно лаконічному оформленню сцени поетика та міць мови виходять на перший план, і слова Фріла впевнено тримають увагу глядача впродовж усієї дії.

Величезний простір сцени Олів’є іноді стає викликом для режисерів, але ця постановка бездоганно в нього вписалася. Основні події відбуваються на камерному майданчику всередині головної сцени. Решту простору займають трава та ґрунт, які «оживають» завдяки атмосферному туману, бурям та надзвичайно майстерній грі світла.

Акторський склад чудовий без винятку: між артистами відчувається неймовірна хімія, і вони витискають максимум із непростого, часто багатомовного тексту.

Адетоміва Едун (лейтенант Йолланд) та Джудіт Родді (Мері). Фото: Кетрін Ешмор

Зокрема, Адетоміва Едун та Джудіт Родді створюють зворушливий та захопливий образ нещасних закоханих, які не можуть зрозуміти одне одного через відсутність спільної мови. Кіаран Гайндс також неперевершений у ролі харизматичного, але дещо безладного вчителя, що несе класичну освіту в глибинку Ірландії.

Єдине зауваження стосується темпоритму: якщо повільний розвиток подій у першій дії можна легко пробачити, то фінал здається дещо різким і не дає тієї розв’язки, на яку багато хто сподівався.

Але це лише дрібні нюанси. «Переклади» — це чудовий вечір у театрі та зразок сценічного мистецтва від одного з найвидатніших драматургів свого покоління.

ЗАБРОНЮВАТИ КВИТКИ НА «ПЕРЕКЛАДИ»