Театр «Роял Авеню» (саме таку назву мав сучасний «Плейхаус» на початку) відчинив свої двері 11 березня 1882 року прем'єрною виставою «Мадам Фавар». Тривалий час репертуар театру складався переважно з комічних опер, бурлесків та фарсів. Ситуація змінилася у 1894 році, коли на цій сцені відбувся знаменний вест-ендський дебют Джорджа Бернарда Шоу з п'єсою «Зброя та людина». Успіх постановки був настільки приголомшливим, що дозволив драматургові повністю присвятити себе письменницькій справі. У 1905 році в будівлі розпочалися масштабні роботи з реконструкції, проте плани порушила трагедія: частина даху та балок сусіднього вокзалу Чарінг-Кросс провалилася крізь стіну театру, що призвело до загибелі трьох робітників. Після відновлення театр знову запрацював 28 січня 1907 року вже під новою назвою — «Плейхаус» (The Playhouse). Відтоді на сцені почали регулярно ставити драматичні твори (зокрема виставу «Наклеп!» 1934 року, яка стала професійним дебютом легендарного Алека Гіннесса). У 1951 році приміщення перейшло у розпорядження BBC і до 1976 року використовувалося як студія для живих записів. Саме тут створювалися такі культові британські програми, як «Степто і син», «Півгодини Генкока» та «Шоу Гірчичників». Попри загрозу знесення, будівлю вдалося зберегти, і після реставрації театр знову відкрився у 1987 році. Хоча першою постановкою оновленого закладу став мюзикл «Подруги», у 1990-х роках у репертуарі панувала драма: глядачі могли побачити такі вистави, як «Татуйована троянда», «Тартюф», «Джейн Ейр», «Ляльковий дім» та вест-ендську прем'єру «Лісовика». З моменту відновлення роботи театр п'ять разів змінював власників, аж поки у 2002 році його не придбала компанія Maidstone Productions, а управління перебрала на себе Ambassador Theatre Group.