«Аліса» в Opera Holland Park

Візит до клубу «1901 Club» неподалік вокзалу Ватерлоо — це не зовсім падіння в кролячу нору, але преспрев’ю перед виходом CD-альбому до літнього поновлення опери Вілла Тодда стало справжньою втечею від метушні пасажирів лондонського району SE1. Поки «чергова сотня людей застрибувала у свої потяги», ваш рецензент приємно спілкувався з вельми вишуканим Божевільним Капелюшником та дотепним Білим Кроликом. Солодкі відкриті пироги («Tarts with hearts») спокусливо вабили на різних рівнях цієї чарівної старовинної будівлі, а ми мали змогу неспішно досліджувати захаращені меблями кімнати едвардіанської епохи… Я вже було сподівався на зустріч із Чирвовою Королевою чи порятунок Білим Лицарем, або навіть на те, щоб розділити шезлонг із Гусенню, але зрештою з легкістю задовольнився витонченим виконанням головної арії Аліси «I flew high in my dreams» у виконанні Ффлур Він під акомпанемент самого композитора. У цьому номері відчувався відгомін Сондгайма в його найбільш ліричному прояві — фактично, це нагадало мені ту прекрасну атмосферну пісню-перелік «I remember» з «Вечірньої первоцвіту» — перш ніж перерости в щось схоже на фінальний «садовий» номер із «Кандіда» (власне, він і завершує альбом). Прослухавши диск вдома, я можу підтвердити вплив Сондгайма в усьому: від мелодійних фігур до гармонійних послідовностей та роботи з текстом (чудове, гостре й дотепне лібрето Меггі Готтліб). І це зовсім не критика! У цій незмінно привабливій партитурі є безліч інших принад: вишуканий чуттєвий джаз, латиноамериканські інтонації, влучні відсилання до Гершвіна та його «Поргі й Бесс», а також хвацька, гостра сатира у стилі Гілберта, що особливо пасує партії Чирвової Королеви, яка звучить так, ніби вона — рідна сестра міс Транчбул. Творча група вловила симетрію між світом Шалтая-Болтая та сером Вільямом Гілбертом, водночас оновивши історію сучасними референсами, зрозумілими для будь-якого віку. Музично найбільш пам’ятними є характерні номери різних тварин, особливо невимушено стильний, іронічний і дотепний «Wonderland Blues» у виконанні Кіла Вотсона (Гусінь). Це якісно спродюсований альбом, записаний оригінальним акторським складом з оркестром з 11 інструментів, що додає звучанню барв та деталізації. Звук має чудовий об'єм і широкий динамічний діапазон. Вперше поставлена у 2013 році, ця «Аліса» повертається цьогоріч для показів просто неба в Opera Holland Park, після чого вирушить на Wilderness Festival і згодом — до театру Linbury у Ковент-Гардені. До прослуховування цього альбому я не був знайомий із твором, але тепер неодмінно поведу на виставу свого похресника у серпні. Оперу для дітей, як і пантоміму, надзвичайно важко зробити успішною протягом цілого вечора. Проте ця постановка здається саме тим, що треба: тут достатньо іронії та підтекстів для дорослих і підлітків, і водночас багато старомодної магії, сюрпризів та яскравих спецефектів для глядачів до 10 років (і для тих із нас, хто досі в душі залишається дитиною). Зухвала, винахідлива, але ніколи не зверхня — ця опера заслуговує знову стати одним із хітів просто неба цього (ми сподіваємось) довгого й спекотного літа 2015 року. Більше інформації про Alice's Adventures in Wonderland можна знайти на сайті Opera Holland Park.